Хвоїнка

Скажу чесно, більшість наших хуторян полюбляє випити в гарному товаристві, але завжди(ну майже завжди) знає міру. Ми ж з Вовкулакою Семеновичем маємо досить однозначну репутацію головних башибузуків у нашому тихому куті. Тож хоч роки вже не ті, але мусимо її підтримувати.. Якось вивчаючи історію джину наштовхнулися на опис вельми цікавого явища - Велику лондонську джиноманію, наслідки якої на своїй гравюрі "Провулок джину" вдало зобразив Вільям Гоґарт. І виникла в наших з Семеновичем невгавучих головах ідея соціяльного експерименту - за допомогою джину кинути хуторян у вир лінощів, пияцтва, розпусти та інших вад. Підготувалися ми відповідально, вигнали багацько-багацько найліпшого сухого джину з хутірських та заморських спецій й почали його роздавати всім бажаючим сусідам безкоштовно. День йшов за днем, тиждень за тижнем, джин закінчувався, а хутір так і не поринув в атмосферу Лондону середини XVIII сторіччя. Робота робилася, діти народжувалися, добробут зростав, ніхто не спивався! Щоправда хутірські вечорниці тепер проходили з яскравим ароматом хвої, але то зовсім не те, на що ми розраховували. Як виявилось в ході ретельного розлідування Вовкулаки Семеновича - у всьому винні книжки. Читають наші дорогі сусіди забагато Флемінга, Фіцджеральда, Дороті Паркер,Хемінгуея, тож естетика у вживанні спиртних напоїв їм близька для душі та смакових рецепторів. Чому ми з Семеновичем неймовірно раді, бо файно жити поряд з ідеологічно близькими людьми. Давайте й ми поділимося рецептом нашого джин-тоніку. Берете мінімум одного цікавого співрозмовника, охолоджуєте трьома великими кубиками льоду келих з відкритими вінцями, рухаючи ними по годинниковій стрілці, додаєте 40 мл нашої Хвоїнки та 200 мл правильного тоніку(ми рекомендуємо fentimans або fever tree), прикрашаєте кількома ягідками ялівцю, пелюстками чайної троянди та зеленим кардамоном, сідаєте на ганку й насолоджуєтесь вечором та хорошою бесідою. І як каже наш староста пан Йосип: "Добре все по мірі". Бережіть себе, мої хороші!