Illustration

Оковита

Нас з Семеновичем дуже окриляє надання другого дихання українським традиційним підзабутим алкогольним напоям. Більшість із розмаїття наливок та настоянок з локальних дарів природи, вареного та ставленого меду, лікувальних запіканок та варенух, традиційних дистилятів з фруктів, корнеплодів, зерна, солоду - варті найвишуканіших застіль. Любо чути, бачити, куштувати роботи наших колег з різних куточків України. Оскільки ми цього року вирішили зосередитися на роботі з зерном то солодом, то не могли пройти повз таку категорії рідних історичних напоїв як оковита. Слово "оковита" (пол.okowita, чеськ. akvavit, cлов. okovitka, блр. акавітка) є запозиченням з середньолатинської мови через польську та означає "вода життя". Власне та як і у французів(eau de vie), скандинавів(akvavit), кельтів(uisce beatha) та скотів(uisque baugh). Більша частина України знаходиться в зерновому поясі, тож логічно що наші пращури викурювали оковиту з того чого росло більше. 

На Поліссі - це було жито, на Поділлі - овес та ячмінь, на середній та нижній Наддніпрянщині - пшениця. Звісно цей поділ умовний та залежав від обставин. Викурка відбувалась прямотоком та була подвійною, іноді потрійною. Більш заможна шляхта та козацька старшина, як правило, мали аламбіки та набагато більші можливості для виробництва оковитої, яка була суттєвою частиною заробітку їх господарств і навіть експортувалася. А в чому у XV-XVIII сторіччях зберігали рідини? Правильно, у бочках Тому всі розмови про те що українці не займалися витримкою алкогольних напоїв - від лукавого. За щоденником шотландського генерала на московській службі Патріка Гордона, гетьман Самойлович з трунків надавав перевагу "brendi" власного виробництва. Тобто нашій оковитій - зерносолодовому дистиляту подвійного перегону, що довго зберігався в дубових бочках-куфах. Приклад цього історичного напою що дожив до наших часів - це Старка, житній дистилят який настоювався на листі яблунь, груш, смородини і роками витримувався в підвалах панських маєтків по всій Речі Посполитій та заслужено був предметом гордості власників. Тож ми взяли 68% типового для нашого регіону жита, 32% українського ячмінного солоду, збродили та два рази викурили у традиційних мідних кубах з шоломом. Після гарного відпочинку частину залили в бочки, а частині зробили редукцію до 42% об. та дали вдосталь часу спиртам оженитися. В народних оповідках "оковита" часто має негативне забарвлення, та справа не в напої, а в культурі споживання. Смакуйте з розумом, мої хороші!«Хто ти?» — «Оковита!» «А з чого ти?» — «Із жита!» «Звідкіля ти?» — «Із неба!» «А куди ти?» — «Куди треба!» «А білет у тебе є?» — «Ні, нема!» «Так отут же тобі і тюрма!»