Illustration

Тринь-трава

Наш хутірський коваль Маркіян Захарович славиться на весь район не стільки своїми чудовими виробами, а більше неймовірною силою та воістину богатирським здоров'ям. Не дивлячись на вік він легко самотужки витягає нашого комбайна з будь-якої багнюки, а коли їздить возом на ярмарки в сусідні села і його старенький любимий мерин Сократ втомлюється, то ніжно садить його у фурманку та сам впрягається. Видатна сила, потребує видатної поживи, тож на загальних хутірських вечорницях для Захаровича завжди додатково готують казан кулеші, смажать поросятко та запікають протвінь карасів з гречкою у сметані. Пити наш коваль також віртуоз. Багато поважних пияків кидали йому виклик, але всі вже лежали під столом поки він лишень розігрівався. Трунок вживає суліями, але тільки зубрівку з хмілем, каже що так більше заходить їжі. Проте напідпитку Захаровича бачили один-однісенький раз - коли віддавав заміж свою єдину донечку. Ото була відома гулянка! 

Те що пану Маркіяну вже дуже добре небагато виживших помітили вже вкінці, коли 160-кілограмова гора м'язів співала на весь хутір "Тринь-траву" та танцювала в стилі Юрія Нікуліна. З того часу інакше як Тринь-травою нашого коваля ніхто й не називає, а він й не ображається. Саме на честь цього видатного хуторянина ми й назвали нашу традиційну гірку настоянку на зубрівці та хмілі, після якої воістину богатирський апетит. І як каже Маркіян Захарович:"Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє."